Еколоґія

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Екологія - наука, же виучує взиимоодношеня межи жывов і нежывов прыродов, сись термін быв предложен німыцьким ученим, біологом Ернст Геккельом у 1866 гуду.

Опреділеніе[едітовати | едітовати жрідло]


Современное значеніе слова екологія має булш широкое значеніе же у перши гуди существованія сыї наукы. Даже булш того, ныні пуд значеніем сьго слова пудрузуміваеся проблему сокочіння прыроды. У многому сяка пудміна смисла обясняєся силнов шкодов, же чулувік нанюс окружаючому мыру. Єднак у анґліцькому языку существувуть два опреділенія сьго слова єдно ecological(йсе ся говорить про саму науку), другое environmental (сокочіння окружаючого мыра). Всеобща увага до еколоґії потягло за собов ото, же типирь первоначальное значеніє чотко указаное Е. Геккелём у області біолоґії розширилося на другі природознавчі і даже гуманітарні наукы.

Звъязок еколоґії з иншымы науками[едітовати | едітовати жрідло]


На екогогію зазвик никавуть як на пудтип біолоґії (же є общев науков про жыття). Живи організму годни розниковатися на вшитких уровях починавучи, уд удділних атумув і молекул кунчавучи пупуляциями, біоценозами і біосферов у цілому. Екологія тоже зучає середу де оны жывуть. Йся наука зъязана з иншими іщи туму, же выучае орґанизацію жывих орґанізмув на дуже високуму уроаню. Ісслідуя звъзок меже жывими орґанізмами і містом де туті жывуть. Еколоґія тісно зїязана з такими науками ги біолоґія, хемія, математіка, ґеоґрафія, фізіка.

Современна еколоґія виучае взаемоодношення чулувіка і біосфери, техносферу з природньов середов і инші проблеми. А самий процес прохода еколоґії в инші області науки називавуть еколоґізаційов.

Методологія екології[едітовати | едітовати жрідло]


Методологічний пудход до екології, ги до науки позволяе удукремити предмет, задачі і методи іследовання.

Обект іследовання екології - у цілому, системи же суть висше уровня уддыльного органызму: популації, біоценози, екосистеми, тай вшитка біосфера. Предмет увчення - організація і функціунування сих систем. Май важнов задачов прикладної екології є розробка принципув раціонального хосновання природних ресурсу на освнові общуї закунумірності організації жыття.

Методології діляться на польові і експереминталні. Польві методу пудрузумівавуть пудниковання за жывими організмами у нормальнув середі жыття. Експерементальний метод включае у себе варіровання вшиткими факторами, же кивавуть організм, по удробленув програмі у стаціонарних лаборторних умовах.

Рузділи екології[едітовати | едітовати жрідло]


Современна екологія ісе не лим удділний розділ біології, йсе ціла системе фундаментальних і прекладних дісціплин, кутрі Н. Ф. Реймерс назвав мегаекологія, другі учині називавуть сись комплекс макроекологія.

Туй преведена системв рузділу екології Н.Ф. Реймерса, з невеликими змінами.

Дынамічна екологія[едітовати | едітовати жрідло]

Аналітична екологія[едітовати | едітовати жрідло]

Відеоекологія[едітовати | едітовати жрідло]

Ландшафтна екологія[едітовати | едітовати жрідло]

Загальна екологія[едітовати | едітовати жрідло]

Сокочіння окружавучого світу[едітовати | едітовати жрідло]

Екологія чулувіка[едітовати | едітовати жрідло]

Соціална екологія[едітовати | едітовати жрідло]

Геоекологія[едітовати | едітовати жрідло]

Екологія видув[едітовати | едітовати жрідло]

Ізучення і впроваджіння законів Екології має надзвичайно велике значіння для розвитку общества.